Що таке тіло? В яких відносинах з тілом знаходиться людина? Ці онтологічні питання завжди витають над нами, але звук повітряної тривоги чи вибуху по-справжньому переводить їх в практичний простір. Людина починає шукати прихисток, технічно, - переносить своє тіло в безпечне місце. Тіло це не лише про плоть, це про існування в політичному полі.
В міжвоєнній Європі Ернст Фрідріх хоче донести це до своєї аудиторії, щоб вона подивилась на тіло не тільки як біологічний, але й політичний конструкт. В своїй книзі «Війна війні!», де жахи Першої Світової викарбовуються в людських тілах, він зіставляє деякі моторошні фотографії травм, каліцтв та масових страт з шовіністичними лозунгами та цитатами маршалів.
Нерв сучасності відгукується і в новому проекті Петрова про тілесність. Він не зображує війну, і, взагалі, рідко працює з подіями, що відбуваються, але кожна його робота пронизана напруженістю. Герої неначе намагаються відшукати шлях до умиротворення: займаються йогою, стоять в різних асанах, докладаючи для цього неабиякі зусилля. Ця точка застиглого руху є зачіпкою до попереднього проекту Петрова «Keep it up!». Він наче веде іманентну суперечку з самим собою мовою акварелей та скульптур. Тимчасом як «Keep it up!» здебільшого іронічно відображав усталені практики професійного колективного спорту, зараз художник зосередився на темі взаємозв’язку сили духу та тіла.
Саме зіставлення акварелі та скульптури, практика споглядання об'єктів в двовимірній та тривимірній площині надає таким проектам унікальності. В експозиції цієї виставки глядач швидко адаптується до перспективи та подачі неприродних людських поз на полотні, тоді як тілесні викривлення, що застигли в скульптурі, при тривалому розгляді тяжіють над ним. Будь-хто розуміє, що людина тільки завдяки силі волі може перебувати в такому стані обмежений час, тому застигла в часі постава при довгому спогляданні вже може сприйматись як аномальний покруч. І це відчуття перегукується з соціальним фоном і досвідом, як персональним так і колективним, в якому зараз перебуває український митець.
Саша Геллер
Проект складається з 11 робіт, де акварель доповнює скульптуру і vice versa. Поціновувачі скульптури побачать зв'язок з такими майстрами як Умберто Боччоні та Альберто Джакометті, які відомі вираженою динамічністю руху. Петров працює в змішаній техніці з різними сучасними матеріалами та фактурами: керамікою, епоксидною смолою та кристалічною гумою.
В такому анатомічному проекті Петрову чудово вдається показати саме процес зміни людини та як тілесна екзистенція стає предметною завдяки засвоєнню специфічних культурних тілесних практик. Навіть якщо це просто йога на пляжі